14 вересня 2012 р. архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій відвідав с. Піски Бобровицького району – батьківщину поета.

 

Саме тут, на півдні Чернігівщини, у великій родині сільського дяка Григорія Тичини пройшла юність видатного майстра художнього слова, який 45 років тому, 16 вересня 1967 року, пішов у вічність. У радянський час мало хто знав, що орденоносець, депутат і навіть певний час номінальний глава УРСР – Павло Григорович у 1953-1959 рр. був головою Верховної ради республіки – вчився у Чернігівському духовному училищі, у духовній семінарії, був співаком архієрейського хору. Старанно приховувалися і його патріотичні вірші, зокрема про подвиг героїв Крут…

 

У радянській час Павло Тичина пропагувався, як монументальний співець компартії, але у рідних Пісках вересневого дня його згадували як надзвичайно талановиту людину з важкою долею. Людину, пам’ять про талант якої житиме у віках…

 

Зранку в Пантелеймонівському храмі, відбудованому німцями на знак покаяння за спалення в роки війни у сільській церкві понад 300 жителів (всього ж в Пісках під час окупації загинуло понад 800 осіб), архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій очолив заупокійну Божественну літургію. Владиці співслужили настоятель протоієрей Олексій Виноградов, благочинний району протоієрей Тарас Явдощак, протоієрей Андрій Мисаковець та священик Сергій Овчарук.

 

 

Співав хор студентів Київської православної богословської академії. На заупокійній ектенії згадували раба Божого Павла зі спочилими рідними, також жителів села, у роки війни загиблих.

 

 

Після завершення літургії архієпископ Євстратій звернувся до присутніх зі словом про духовну користь для нас, живих згадувати про померлих і молитися за них. Також владика повідомив, що у дар Пантелеймонівській церкві с. Піски передається ікона з часточкою мощей преподобного Меркурія, ігумена Бригинського, – уродженця цього краю і молитовника за землю Чернігівську. З цієї нагоди перед святинею було відслужено молебень до преподобного Меркурія.

 

Потім владика звернувся зі словами подяки до тих, хто трудиться на благо Церкви та вручив їм церковні нагороди. Зокрема, за рішенням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета орден святої великомучениці Варвари отримала Тетяна Вікторівна Сосновська – директор Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини в Києві, яка також є знаним журналістом та активним громадським діячем і яка була головним організатором цьогорічних заходів пам’яті. Архієрейські Благословенні грамоти були вручені архієпископом Євстратієм учасницям церковного хору Пантелеймонівської парафії.

 

 

Після цього була звершена панахида за упокій Павла Тичини зі спочилими рідними, а також всіх, загиблих у с. Піски під час фашистської окупації.

 

Завершилося богослужіння виступом Національної  заслуженої капели бандуристів України ім. Георгія Майбороди, яка в пам’ять про спів Павла Тичини у церковному хорі виконала кілька духовних творів – «Благослови душе моя Господа…», «Розбійника благорозумного…» і гімн «Боже Великий, Єдиний…»

 

 

Після цього архієпископ Євстратій разом з почесними гостями взяв участь у посадці біля храму пам’ятної алеї та у покладанні квітів до пам’ятника Павлу Тичині.

 

 

Урочистості продовжилися у клубі села, де перед зібраною громадою виступили скрипалька Мирослава Которович та Капела бандуристів ім. Майбороди. Було зачитане вітання від Міністра культури України Михайла Андрійовича Кулиняка. Зі словами пам’яті про П. Тичину до присутніх зверталися поет і перекладач Рауль Чілачава, Тетяна Сосновська, архієпископ Євстратій та інші. Присутні також почули мистецьку радіокомпозицію «Моє слово до вас…» – звернення Павла Тичини до земляків.

 

 

На завершення прозвучали слова подяки на адресу організаторів – Міністерства культури України, Чернігівської обласної та Бобровицької районної державних адміністрацій, Державної агенції промоції культури України, Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини в Києві, голови села та всіх учасників урочистої події.

 

Прес-служба Чернігівської єпархії